Мрію

Валерія Долінос

Будуючи із цегли пустоту, Ламаючи скло холодом туманним, Не бійся, всеодно тебе знайду, І закричу твоє ім*я жаданне. Мов тихий вистріл з револьверу дня, Мертвіє схід край лісу за лугами, І я шукаю нас через залізність грат. Не відчуваючи повітря під ногами. Землею дихаю, Жую життя, Під гусениці танку ллю надії, Та без думок про наше небуття, Я мрію, тільки нами мрію.

2018-07-16 10:35:30

Інші вірші поета

Мої вірші Ми не самі Чайкою Ми сильні всі

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

@follower_number_0

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2609

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9494