Ми не самі
Валерія Долінос
Солодкий сон снує через віконну призму ночі Я ніби хочу Ніби закриваю очі Лечу в оточенні оточення оточеннь Чекаю ночі Знов чекаю ночі За рогом вогником сміються ліхтарі Ми не самі Ми не самі на цій Землі
2019-12-03 21:51:42
4
0
Інші вірші поета
Море Чаю Будь Вже не болить
Інші поети
N. F.
@nastya_frankie
Emily Mcbroom
@Lol_books
Rúben Magalhães
@RuMagalhaes
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1884
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371