Мій простір
Валерія Долінос
Зрештою усі ми залежні Від власного темного простору Власне як бути відвертою Простору хочеться повного Хочеться повного Медом налитого З травами Перемішую Та у мішку із крикливого лементу Тільки вузького залишили Добре візьму собі того Що ширшенький Того що горем обтяжений Я замочу його Добренько вичищу І пофарбую уявою Сонцем наллю Причеплю пелюстки Медом наллю І наливкою Ну і нехай що не буде куди Взяти багатства і придане Добре мені у вузенькому просторі Чистому Незрадливому Там заховатися можна гарному й некрасивому Можна лахміття накласти туди Геть вас ніхто не насварить Можна покласти при вході гілки раптом багаття розпалим Можна тягати туди що де є Все що лежить під ногами Простір вузенький та він все жує Все проковтне й переварить
2019-08-23 19:48:45
2
0
Інші вірші поета
Світ диких Янголдемон Ми не самі Без назви
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2612
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2748