Мій простір

Валерія Долінос

Зрештою усі ми залежні Від власного темного простору Власне як бути відвертою Простору хочеться повного Хочеться повного Медом налитого З травами Перемішую Та у мішку із крикливого лементу Тільки вузького залишили Добре візьму собі того Що ширшенький Того що горем обтяжений Я замочу його Добренько вичищу І пофарбую уявою Сонцем наллю Причеплю пелюстки Медом наллю І наливкою Ну і нехай що не буде куди Взяти багатства і придане Добре мені у вузенькому просторі Чистому Незрадливому Там заховатися можна гарному й некрасивому Можна лахміття накласти туди Геть вас ніхто не насварить Можна покласти при вході гілки раптом багаття розпалим Можна тягати туди що де є Все що лежить під ногами Простір вузенький та він все жує Все проковтне й переварить

2019-08-23 19:48:45

2

0

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

16

9525

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1844