Мої вірші
Валерія Долінос
Є я, є ти, є відблиски печальні... Не сяє світло у далечині... Співає пташка, сліпий грає на баяні... Це все тобі, тобі й мені. У мене віршів більшість про кохання. Хоч відвари й давай свині. Я знаю, смішно, знаю, незвичайно... Та на душі болить, серцю печально. Та годі вже словами говорить! Іскра горить лише на мить! Лише на мить ти розумієш щастя, Його ти розумієш раз на вік, Тож хай для тебе буде це повчанням, І за минулим серце не щемить...
2018-02-10 13:11:02
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Валерія Долінос
@Субстанція Ночі , я вже перевірила по словниках. ДалЕчИна.
Відповісти
2018-02-10 13:53:46
Подобається
Субстанція Ночі
@Валерія Долінос піду запишу собі на лобі, щоб на другий раз людям дурниць не радити😂
Відповісти
2018-02-10 13:56:14
Подобається
Валерія Долінос
@Субстанція Ночі , та нічого. )))
Відповісти
2018-02-11 06:08:29
Подобається
Інші вірші поета
Дякую за тебе Проза Останній Кохання- ти моє перше і останнє.
Інші поети
емоція
@mijnlief
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4931
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1949