Мої вірші
Є я, є ти, є відблиски печальні... Не сяє світло у далечині... Співає пташка, сліпий грає на баяні... Це все тобі, тобі й мені. У мене віршів більшість про кохання. Хоч відвари й давай свині. Я знаю, смішно, знаю, незвичайно... Та на душі болить, серцю печально. Та годі вже словами говорить! Іскра горить лише на мить! Лише на мить ти розумієш щастя, Його ти розумієш раз на вік, Тож хай для тебе буде це повчанням, І за минулим серце не щемить...
2018-02-10 13:11:02
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Валерія Долінос
@Субстанція Ночі , я вже перевірила по словниках. ДалЕчИна.
Відповісти
2018-02-10 13:53:46
Подобається
Субстанція Ночі
@Валерія Долінос піду запишу собі на лобі, щоб на другий раз людям дурниць не радити😂
Відповісти
2018-02-10 13:56:14
Подобається
Валерія Долінос
@Субстанція Ночі , та нічого. )))
Відповісти
2018-02-11 06:08:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3324