Анастасія
@_Anastasia_YL
'
Блог Всі
Минуле не повернеш, відпустити - не відпустиш
Думки вголос, Потрібна допомога, Особисте
Як перестати переживати за колись рідну людину? Як перестати думати про неї? Скільки це буде ще тривати? Коли я нарешті зрозумію, що не потрібна їй, і ніколи не була потрібна? Запитань багато, відповідей немає, і так вже довгих майже два роки...
4
1
154
Історія з практики у лікарні
Думки вголос, Різне, Особисте
Лікарня... Хворі, лікарі, медсестри, санітарки... Хм... В понеділок розпочалася у мене практика в терапевтичному відділенні в одній із лікарень нашого міста. Що я можу сказати? Це треш... Це просто треш... Я ще ніколи не бачила стільки смертей на свої очі. Лише на третій день практики я зрозуміла значення фрази: "Терапевтичне відділення в нашій лікарні найважче". Чомусь саме до нас відправляють усіх безнадійних хворих, чомусь саме в цьому відділенні лежать одинокі старі, яким так хочеться любові близьких людей. Заходячи в палату до таких дідусів, бабусь, ти ніколи не знаєш, що тебе чекає на цей раз. Чи буде розмовляти з тобою людина, чи не буде, бо в неї знову напад деменції? Тобі ніколи не відомо чи стоїть венозний катетер, який ти вчора так довго ставив, бо у бабусі дуже "погані " вени, чи не стоїть, бо у пацієнта знову був напад галюцинацій і він знову вирвав той катетер... Особливо важко спілкуватися з хворими, ображеними на життя. Тобі обов'язково потрібно знайти підхід до такої людини, ну а коли тобі це вдалося, то змирись з тим, що ти тепер на першому місці у цієї хворої/хворого, і їх не цікавить, що ти практикантка... Мене здивувало, коли медсестри нам сказали, щоб ми не слухали, не говорили з людьми, але чого? Особисто я, порушую це правило медсестер) На мою думку, краще поговорити з одинокими людьми, послухати про їх життя, чим бити їх, як це роблять деякі медсестри. Адже половину з того, що кажуть пацієнти, можна пропустити, але потрібно робити вигляд, що тобі цікаво слухати, бо для старих бабусь/ дідусів дуже важливо, щоб їх вислухали... Далі буде...
5
4
271
Вірші Всі
Дотик
Відчуваю потяг до тебе, Тягне неначе магнітом. Хочеться чути, відчути твій дотик, Що буде для мене світом. Знову порину в обійми твої, Знову почую твій голос, Він прозвучить так рідно мені, Як перший, коханий, твій дотик.
2
0
245
Ти так прекрасна, наче та весна...
Ти так прекрасна, наче та весна. Така ж вразлива, сонячна, смішна. Словами щастя, сяєш ти не раз. І посмішку даруєш, повсяк час. Не маєш горя, ти в своїх очах, Лише маленьку іскорку від болю, яка згасатиме в тобі, мабуть, не раз. Ти так прекрасна, наче та весна... Неначе Янгол той святий, зійшовши з неба. P.S Просто розмова моєї душі...
6
0
406
Сонечко...
А ти і є моє спасіння від невдач, З тобою завжди затишно, спокійно. Буваю неуважною—пробач, Але, коли ти поряд— можна й в пекло. Ми стільки витримали разом всіх невдач, Та вже багато пережили болю. Ріднесенька моя, пробач, за стільки сліз на твою долю!!! Люблю тебе, малеча ти моя, І дуже хочу щастя я для тебе, Знай, сонечко миленьке ти моє, В житті, не зраджуватиму тебе, ніколи!!! P.S Присвячую цей вірш, своїй найкращій подрузі!!! Золотко, дякую, що ти у мене є!!!
7
4
578