В путь
Іван Леоненко
Життя потікає собі в небуття... А я в середині, проти річки на лодці пливу. Хоча й тяжко, але я веслом за дно ворушу. Немов ріжу я м'ясо-пливу не зупиняюсь. От і люди ідуть проти долі, А я силою дороги, дойду свій путь. Немов корабеть по річці пливе. Страшно усім в ніде помирати.
2023-04-27 08:23:28
0
0
Інші вірші поета
Ворон Кошмар? Вампір Печальность?
Інші поети
NOURCHEN LEE
@_Nourchen
Anjali_ R
@rawatanjali949
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2534
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5915