Хто я ?
Чому вважаю я себе чудною? Чому бажаю так багато щастя? Чому стою, саме перед горою? Чому не люблю "та не парся"? Чому я перед, а не за стіною? Чому ж вартує, о те щастя? Чому багато цих питань зі мною? Чому я сумніваюсь всьому? Надто сильно все це тисне Надто боляче тривожить, Тільки боком все корисне Ну із часом все проходить. Наскільки ця добра людина Може в серці буть скотиной? А наскільки ця скотина Може бути в серці милой? Ось ти спробуй відшукати Відповідь на це питання Бо ж не просто пояснити, Звідки сутність, ця, остання. Ми не знаємо, які ми Ми не думаєм про це Проте, згадуєм такими Якими у душі не є.
2020-12-30 08:22:52
6
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3284
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2494