Як болить самотність?
Вона боялась відкритись знову, Щоб душа не знала болю.
Вона хотіла піти, забратись,
Щоб ніхто не бачив сліз.
Вона боялась їм розказати,
Чого ж боялась так у ві сні.
Вона боялась відкритись знову..
Чекала когось та цю любов,
Вже не боялась відчути втрату Та не боялась тонути знов.
Щодня губилась, кому ж подати?
Таке життя, повних образ.
Вона не знала куди тікати,
І завмирала... - це наче сказ!
Чому, чому в її очах,
Іскриться біль неначе жах?
Чому, чому вона.. - не знала,
Ні їх самих, ні їх образ?
Ненавидить і любить,
Запущених людей.
Водночас себе губить
Серед чужих ідей.
Не шукай того болю в серці,
Й не шукай розради в них.
Ти ніби не той у цього озерця,
Проте, шукаєш вигляд свій.
Ти знаєш всю цю втому,
Відчув так терпко на собі
І ти себе не переконуй,
Цими словами гірких сліз.
Вона тікала в хороші сни
І забувала.. та хто ж вони?
Туди де сонце пригріє так,
Що усі рани зникають враз.
Вона одна в тій самоті!
Та ніби притихає біль..
Вона навчилась його любить.
Тепер співає, коли одна.
Вона навчилась, як і колись,
Жити моментом та все до дна.
Усе для себе, вже не терпить,
А рада за себе та що прожила.
Цей біль, образи, гіркота – дали їй силу,
Чому й вона, зрозуміла сенс життя.
І ось крилата в цих думках,
Вона знайшла спокій в очах.
Твій біль ущухнув, Алія,
Твоя душа знов розцвіла❤️
2021-10-19 20:01:30
2
0