Мамо
Вікторія Вакар
Мамо, мила ти ненько. Чом сумуєш ти зовсім раненько. Чом же очі твої невеселі, А в душі журавлі заспівали. Ти ж рідненька моя, Зовсім схудла. І на скронях твоїх сивина. Зовсім рано ти старшою стала, Непомітно вже й згинув той час, Коли, влітку, мене зустрічала На доріжці, що в'ється рікою. Коли сонце на захід сідало І мене зустрічало воно. Мамо, чом же квіти Які дарувала, Вже зав'янули в тебе в душі. Не дозволю я гаснути їм, Не дозволю втрачати красу. Ще ж напевно далеко-далеко До останнього подиху зим.
2018-08-26 18:39:03
3
0
Інші вірші поета
Весна Україна Один лиш день - і все життя Любов така
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
joly
@joly
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4118
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5174