Мамо
Вікторія Вакар
Мамо, мила ти ненько. Чом сумуєш ти зовсім раненько. Чом же очі твої невеселі, А в душі журавлі заспівали. Ти ж рідненька моя, Зовсім схудла. І на скронях твоїх сивина. Зовсім рано ти старшою стала, Непомітно вже й згинув той час, Коли, влітку, мене зустрічала На доріжці, що в'ється рікою. Коли сонце на захід сідало І мене зустрічало воно. Мамо, чом же квіти Які дарувала, Вже зав'янули в тебе в душі. Не дозволю я гаснути їм, Не дозволю втрачати красу. Ще ж напевно далеко-далеко До останнього подиху зим.
2018-08-26 18:39:03
3
0
Інші вірші поета
Святий Миколай Вчитель -Викладач Любов така Весна
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1958
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12464