Зима
Зима. Холодна і люта Приходить до нас повсяк час, Неначе картина та скута., Неначе та сива любов. Іде до нас невинним кроком, Простує просто навпростець. Чому ж ти холодом земним, Лютуєш кожен ти наш дім. Ще ж осінь овочі дає, І вранці хоче зустрічати, А ти повієш холодком, І наші руки - замерзають. Ще осінь бореться зі злом, Не хоче зиму допускати. А зима тихо йде до нас, І хоче снігом замітать. А ще не час, не хочу я, Що осінь покидала нас. Ще сонця і тепла потрібно, Щоби зігріти вас.
2018-12-25 18:59:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1244
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1516