Життя
Життя прожити - не поле перейти З нас кожен знає вислів. Життя - неначе буйний сад, Який у квітні розквітає. Завжди не тільки золоте, А ще й і срібло має. Життя - стежинка в небуття, Яка протягує в життя Ту руку, що дає надію. Садочок з чогось вироста То так росте й життя у тобі. Життя розквітло в безлічі доріг, Але невпинно й непомітно тоне В чомусь важкому, вічному, живому. У терені тих мрій, Що впасти не дають. Життя - відкрита книжка не тільки радісна, А й інколи сумна. З нас кожен в силі вибрать. Життя - як світлий сад та вічна книга, Життя - важке провалля і темрява нічна....?!
2018-08-26 18:19:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3364
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4536