Життя
Життя прожити - не поле перейти З нас кожен знає вислів. Життя - неначе буйний сад, Який у квітні розквітає. Завжди не тільки золоте, А ще й і срібло має. Життя - стежинка в небуття, Яка протягує в життя Ту руку, що дає надію. Садочок з чогось вироста То так росте й життя у тобі. Життя розквітло в безлічі доріг, Але невпинно й непомітно тоне В чомусь важкому, вічному, живому. У терені тих мрій, Що впасти не дають. Життя - відкрита книжка не тільки радісна, А й інколи сумна. З нас кожен в силі вибрать. Життя - як світлий сад та вічна книга, Життя - важке провалля і темрява нічна....?!
2018-08-26 18:19:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4137
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1519