Життя
Життя прожити - не поле перейти З нас кожен знає вислів. Життя - неначе буйний сад, Який у квітні розквітає. Завжди не тільки золоте, А ще й і срібло має. Життя - стежинка в небуття, Яка протягує в життя Ту руку, що дає надію. Садочок з чогось вироста То так росте й життя у тобі. Життя розквітло в безлічі доріг, Але невпинно й непомітно тоне В чомусь важкому, вічному, живому. У терені тих мрій, Що впасти не дають. Життя - відкрита книжка не тільки радісна, А й інколи сумна. З нас кожен в силі вибрать. Життя - як світлий сад та вічна книга, Життя - важке провалля і темрява нічна....?!
2018-08-26 18:19:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1745
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12435