Я спала і мені снилося волошкове поле, і запах грози та азоту бив свіжістю у ніздрі, і я вдихала його на повні груди. Мені снився день мого сімнадцятиріччя і я добре пам'ятала його з усіма найменшими подробицями. Тоді ми зібралися з друзями на природу, там були шашлики і алкоголь, просто ріки лилися з нього. І пісні під сумний супровід струн гітари. Тоді вперше мене поцілував Марк - мій однокласник. Його губи були гарячими вологими, і щось пробуджували всередині таке шалене, воно рвалося з нутра разом з тихими стогнами та шаленим гупанням серця. Того дня мене вперше поцілував та взяв чоловік. Це було не так, як пишуть в книгах та показують в кіно, але було приємно і хотілося ще. А потім все змінилося було важко вгамувати емоції хотілося більшого. Я в прямому сенсі цього слова власноручно вивчала своє тіло. Ні я не повія, і ніколи не була нею, але я мала багато чоловіків, і вони вміли зробити приємно, та я нікого з них не кохала. А потім я зустріла Робі і закохалася, захотілося стати для нього іншою, і я стала. Я виконувала всі його забаганки, навчилася готувати звільнилася з роботи, годинами тренувалася в спортзалі поки не починали цівкою стікати струмочки поту по тілу, і все щоб бути потрібною.

-Ей прокидайся, хтось вперто штовхав мене, намагаючись розбудити. Я розплющила очі, і переді мною стояв Адам в чому мати народила. Не могла не зауважити що вигляд він мав паскудний, посіріле від алкоголю обличчя, виразні синці під очима, прим'яте та скуйовджене волосся, нестерпний запах перегару та тютюну і ще купа запахів, цілий букет з жіночих ароматів дорогих і дешевих парфумів прилиплих до тіла ще з вчорашньої гулянки. Захотілося відчинити вікно, щоб запустити свіже повітря в кімнату, а ще захотілося кави, так що аж під ложечкою зассало. Ох кава, я була божевільною кавоманкою, але треба вшиватися звідси поки не пізно, і поки від мене нічого не просять в замін за притулок на ніч.

Власник будинку пішов по своїх справах, а я швидко встала з дивана у вітальні, який зайняла вночі, обережно склала плед, що слугував ковдрою, збила подушку, і попрямувала швидким кроком до коридору де вчора залишила свої сапоги. Вийшла на вулицю, на вулиці була майже мінусова температура, але моросив дощ, і тут я згадала що куртка залишилася в машині як і сумка з особистими речами та документами. Авто не було на подвір'ї, де власник вчора його залишав. Отже, я мушу повернутися, і попросити Адама про те, щоб він повернув мені мої речі. Про себе я сварилася і лаялася, але заходила знову до середини.

Адама ніде не було, тому я сіла на диван в приймальні і просто очікувала, що він з'явиться. Врешті решт через якийсь час він спустився сходами з другого поверху, з вологим від води волоссям, в білій облягаючій футболці та світло сірих вільних спортивних штанах. Вигляд він мав куди кращий, обличчя не було перекошеним від ранкового похмілля, а яскраві зелені очі чоловіка пильно дивилися на мене.

-О добре що ти ще не пішла Ніна,

- Сам ти Ніна, а я Міла, невдоволено буркнула собі під ніс, і здається він не почув, бо з посмішкою продовжив,

-Хоч складеш компанію за сніданком, бо страх як не люблю снідати сам.

Ми сіли за той самий стіл, навіть на ті самі місця що і вчора, але зараз на столі був щедрий сніданок, і гаряча кава в кавнику, і я тихо раділа.

-Ніна, хочеш вина, може горілки?

-Боже ти ж лише щойно очі розплющив, про який алкоголь мова? І Міла я Міла, голосно, майже надривно проговорила я, щоб цей телепень вже точно запам'ятав.

- Дівчино ти нестерпна, зовсім жартів не розумієш, а щодо алкоголю, я можу собі дозволити.

- Ну, ну, а чи довго витримає твій організм таке вседозволене свято душі, і в честь чого взагалі такий бенкет?

- Ти про що, і я покосилася у відповідь на його питання, на стіл,

-Ааа, ти про це, то це ж мій звичний сніданок, люблю смачно поїсти, особливо коли вночі добряче нагулюєш апетит, але ти вчора була зовсім не солодкою, а скоріше сльозливою пані, яка розмащувала соплі по обличчю.

- Ти завжди такий нестерпний?

-Ні лише тоді коли фізично не задоволений.

-Ну і дурень, відай мої речі, які залишилися в авто і я піду, не маю бажання далі дратувати тебе і себе.

-Ой які ми ніжні, так ось яка ти квіточка? Не будь кусакою, посидь зі мною трохи, і я відвезу тебе до дому після сніданку.

Якийсь час я мовчки сиділа потупившись в миску з горіхами, що стояли на столі, а потім відчула гарячу обпікаючи сльозу, що зрадницьки скотилася по щоці, спробувала її непомітно змахнути, але все ж зараза помітив.

-Довго ти мовчки рюмсатимеш, чи все ж поділишся, виллєш душу і заспокоїшся нарешті.

Я мовчки сиділа, а Адам продовжував обпікати мене прямим зацікавленим поглядом, аж поки я не здалася і майже не прокричала,

-Нема в мене дому, ні грошей, ні друзів, ні роботи, нічого в мене нема, я безпритульна дурепа, яка лише раз в житті дозволила собі слабкість - покохати, а зараз розплачуюся за це.

Я закінчила, і в кімнаті повисла тиша, яка продовжувалася і поки ми прямували в гараж до авто, де окрім вчорашньої чорної було ще дві - біла і червона автівки.

Я мовчки стояла біля авто, чекаючи поки мені віддадуть мої скромні пожитки, але Адам всівся за кермо, і прокричав мені,

-Чого стоїш, сідай, будемо тебе прокачувати, ти ж не потвора, а той хто тебе покинув повний ідіот. Зробімо так, щоб він ще сто разів пожалкував про це.