Дівчина
Вікторія Прохоренко
В хаті скрипка грає В горах вітер свище Плаче молода дівчина Бо не може вийти, Мати не пускає А там молодий бурлака на сопілці грає, Заміж її кличе. А вона Калина, Та така вродлива, А така пихата... Бо вона принцеса Із сім'ї знатної, А він простий хлопака, То куди за нього? У нього ні колу, ні двору, ні коня сідого. Та любив сердечний її нетямуще. Довго бігав принижався, Та згоря втопився. Вона ж безсердечна і сльози не пролила. Та через тиждень Свадьбу з іншим згатила
2018-02-15 22:36:24
1
0
Інші вірші поета
Провина Дівчина Згубив Коли...
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1789
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2164