Люди
Всі ми люди, Часом любим, Любов губим. Пригубивши  лаєм, Потім гірко плачем, І витираючи сльози - Попиваєм чаю.
2018-03-23 20:29:22
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Прохоренко
ну я часто пишу сумні вірші, але я щаслива
Відповісти
2018-03-23 20:34:24
Подобається
Вікторія Прохоренко
не завжди. Ось я пишу не залежно від настрою. Інеоли сумна, а пишу щось позитивне.
Відповісти
2018-03-23 20:36:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1796
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4002