Мамо
Вікторія Прохоренко
Не вбий мене мамо!  Не знищ мою долю!  Не згинь у полоні...  У полоні надії й печалі.  Я твоя донька,  А ти моя мати.  Ти завжди надію будеш плекати, На світле майбутнє,  На великії лаври...  Ти кохана, єдина,  В Бога щастя для мене просила. І на мить очей не стулила, Коли бува, я маленька хворіла.  Ховала очі вологі,  І болем стомлену душу.  Коли дихати важко,  Коли ставало задушно.  Ти стискала докупи долоні,  Просила сили у Бога.
2021-04-13 15:29:59
2
0
Інші вірші поета
Чому Король Переплетено Хаос
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Black flower
@_Black_flower
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2660
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5704