Пташина
Так хотілося втекти,
Проте куди?
В мені совість ти шукаєш?
А дарма,
Там давно її нема!
Я така дивна мала,
Бо доля була дуже жорстока,
Просто тому, що могла.
Чи раз я просила - відпусти!
Та чи слухав ти?
Кричав у слід - підожди!
Без мене не йди!
В зоряному небі відчайдушно билась.
Ти закрив, як пташину ,
В золотій клітині.
Забрав спокій, сон, душу
І повітря.
Навіщо продовжуєш безсоромно
Оголену душу розглядати?
Нічого вже не повернути,
Зрозумій, нам разом більше ніколи не бути!
2021-04-13 18:00:53
8
0