Пташина

Вікторія Прохоренко

Так хотілося втекти, Проте куди? В мені совість ти шукаєш? А дарма, Там давно її нема! Я така дивна мала, Бо доля була дуже жорстока, Просто тому, що могла. Чи раз я просила - відпусти! Та чи слухав ти? Кричав у слід - підожди! Без мене не йди! В зоряному небі відчайдушно билась. Ти закрив, як пташину , В золотій клітині. Забрав спокій, сон, душу І повітря. Навіщо продовжуєш безсоромно Оголену душу розглядати? Нічого вже не повернути, Зрозумій, нам разом більше ніколи не бути!

2021-04-13 18:00:53

Інші вірші поета

Двоє Любов Кара Кімната

Інші поети

Liia Ravaget

@nana55

Яна Гаращук

@Iana_Garashchuk

Muzalevski

@Muzalevski

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3268

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3245