Демони
Vitalisa
Коли протяжно ллють дощі, Ликують демони в душі, Дияволи мої чудні. Їм довподоби громовиці, Вони чекають блискавиці. Запалюються їхні очі, Й горять тоді вогнем мої дівочі. Сильніють демони в мені, Й зривають всі бар'єри, Підпалюють старі мости, Які колись хотіла зберегти, Щоб оглядатися в минуле, що грузом висло на душі. А демонята одним махом спалили все, відправили на плаху. Вони не по людських канонах, неписаних законах чинять, А так як вигідно мені і як спокійніше душі.
2021-06-20 07:29:50
0
0
Інші вірші поета
Так сяк живем та й ок Літо Вона Життя на місці не стоїть
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Ren
@Panda_4010
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2676
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1319