Демони
Коли протяжно ллють дощі, Ликують демони в душі, Дияволи мої чудні. Їм довподоби громовиці, Вони чекають блискавиці. Запалюються їхні очі, Й горять тоді вогнем мої дівочі. Сильніють демони в мені, Й зривають всі бар'єри, Підпалюють старі мости, Які колись хотіла зберегти, Щоб оглядатися в минуле, що грузом висло на душі. А демонята одним махом спалили все, відправили на плаху. Вони не по людських канонах, неписаних законах чинять, А так як вигідно мені і як спокійніше душі.
2021-06-20 07:29:50
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4999
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5111