Окутує світ пітьма
Vitalisa
Заходить сонце за обрій, Окутує світ пітьма. І десь в цій пітьмі душа, самотня-самотня, одинока душа. Стоїть під дощем і плаче, Бо саме самотня вона, хоча не одна. У неї є друзі і гарна сім'я, Але говорити її з ким нема, Немає кому розказати печаль. Рятує цю душу тільки пітьма І зорі, і небо, і даль.
2021-06-05 19:12:05
2
0
Інші вірші поета
Демони Вона Така як є Життя на місці не стоїть
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3272
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13515