Примхи долі
Влад Котов
Яке все ж дивне це життя, Ніхто не знає майбуття Ти просто йдеш собі поволі, Спираючись на примхи долі. Комусь вона дарує щастя, Комусь любов, одну й назавжди, А в кого друзі щирі, справжні, Та є і ті кого образить... Нехай образить раз вона Все решта, то уже твоя вина Зневіра, то страшна є сила Та не здавайся, йди до цілі Коли в страшну лиху годину Повстануть проти тебе сили, Шукай навколо щось хороше Воно тебе врятує, друже. І не кажи немає світла. Це все – зневіра і невтіха. І навіть, у найгіршу мить, У кожного десь глибоко, Надія все ж бринить.
2020-03-11 19:07:56
5
0
Інші вірші поета
Раз і назавжди Другу Нічна пора Бути разом
Інші поети
Mennah Mostafa
@mennahhxx
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5129
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4773