***
VolodymyrDmytrenko
Зжимає серце біль, кривиться життя. Не думати, не спати днями, Хай не сідає сонце взагалі. Вечір настає ж, Ховається зоря, А я лежу один. Зі мною сотні мрій та сподівань, Плід щастя в голові. Вони завжди ходять під сонцем, Йдуть вони усі. Прийдуть до мене інші гості, Та буду я сумний. Вийшов місяць, за ним і відчай, Біль, журба, туга, скорбота. І буду плакати, щоб легше на душі було, А далі ранок, За ним же я іду обозом.
2023-10-16 21:19:28
0
0
Інші вірші поета
*** *** *** ***
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5656
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12977