***
Вуста твої так хочеться відчути, Як сонячні проміння ніжної весни. Я ніколи не забуду твоїх слів і болю, А в погляді твоїм, Відчув би насолоду. Хочеться твого тепла і ніжності твоєї. Зігріла б ти мене, від холоду людського? Якщо так, тоді проміняв би я свободу, Аби рабом залишитись твоїм. І буду я чекати участі своєї, Що крок за кроком гониться за мною, А в серці лиш бажання буде, а в душі печаль. Хочу я тебе навіки, але тебе нема нажаль.
2023-10-17 15:04:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1776
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3767