***
Вуста твої так хочеться відчути, Як сонячні проміння ніжної весни. Я ніколи не забуду твоїх слів і болю, А в погляді твоїм, Відчув би насолоду. Хочеться твого тепла і ніжності твоєї. Зігріла б ти мене, від холоду людського? Якщо так, тоді проміняв би я свободу, Аби рабом залишитись твоїм. І буду я чекати участі своєї, Що крок за кроком гониться за мною, А в серці лиш бажання буде, а в душі печаль. Хочу я тебе навіки, але тебе нема нажаль.
2023-10-17 15:04:55
1
0
Інші поети
B I
@boredintrovert
Anna Sparrows
@birdwithword
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12946
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2137