З нею...
Aleksandr Bilogura
Сніг. Очі цвіт ялинки Душа моя чомусь тремтить Хоча б іще хвилинку Посидь , посидь, зі мною ти посидь На небі срібний молодик Блищить твоє волосся А я за вушко тебе смик Щаслива ? Не здалося ? Цілую руки - палкі, кохані Твій подих міцно серце обійма Не знаю , що зі мною коїш Та знаю точно - ти така одна. Моя P.s. Для неї 🖤
2021-03-30 11:00:47
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Вам задають тему, а ви пишете вірш. Вибирають переможця. Детальніше читайте в правилах і умовах конкурсу. Проект не мій. Якщо цікаво то беріть участь
Відповісти
2021-04-28 13:53:37
1
Інші вірші поета
"Я тут..." Вільна мелодія bellezza naturale Дівчина із місяця
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412