З нею...

Aleksandr Bilogura

Сніг. Очі цвіт ялинки Душа моя чомусь тремтить Хоча б іще хвилинку Посидь , посидь, зі мною ти посидь На небі срібний молодик Блищить твоє волосся А я за вушко тебе смик Щаслива ? Не здалося ? Цілую руки - палкі, кохані Твій подих міцно серце обійма Не знаю , що зі мною коїш Та знаю точно - ти така одна. Моя P.s. Для неї 🖤

2021-03-30 11:00:47

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Вам задають тему, а ви пишете вірш. Вибирають переможця. Детальніше читайте в правилах і умовах конкурсу. Проект не мій. Якщо цікаво то беріть участь

Відповісти

2021-04-28 13:53:37

Інші вірші поета

Я жертва чи мисливець ? Я усмішку приклею bellezza naturale Шкарпетки

Інші поети

Ava Brown

@avaontiana08

dila mayne

@fuckmeziam

Lucy

@kayla_deyvis

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2279

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4061