Печиво

Aleksandr Bilogura

Хрум , хрум. Дзень. Кусаю, ламаю, печиво Шоколадне. Все це у вечері... Викликаю той самий присмак ...що у спогадах ... Ох, і малеча ж я... Насолоджуюсь домашнім чаєм Гарцює кімнатою пара Стає трохи тепліше .... наче хтось обіймає Лікуюсь так від осінньої печалі Клац. Клац. Запах чорнил Шкрябаю на папері криві, трохи п'яні літери... Граю в поета , а може мислителя... Ні...видих. Досить! Втомився я... Втомився від життєвих складних піруетів... короткочасних дуетів та романтичних, наївних поетів... Дурних, але ...щасливих... Хрум , хрум. Дзень. Кусаю, ламаю, печиво Шоколадне. Все це у вечері... Les câlins ne viennent plus que de la couverture

2021-11-28 12:30:52

3

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Aleksandr Bilogura

@Лео Лея дякую , мені приємно , що Вам припав вірш до душі )

Відповісти

2021-11-28 19:41:00

1

Лео Лея

@Aleksandr Bilogura Мені подобається щось особливе) І до мене можна на "ти", якщо для Вас це не буде важко☺️ Я вважаю, що ми всі тут рівні.

Відповісти

2021-11-28 20:43:05

1

Aleksandr Bilogura

@Лео Лея добре ) домовились, дякую тобі за щирі слова - це надихає )

Відповісти

2021-11-28 20:51:08

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1334

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1389