Шкарпетки
(18+)
Шкарпетки. Тендітні ніжки Сковзаю я вустами трішки... Стогін. Стискаєш холодну руку Ох, солодкі муки Гріх. Немає тут спокути. Душа пішла вже на спокусу. Кусаю... смак парфумів у роті Лоскіт дихання на плоті... Лукавий свідок. Цих палких витівок. Амінь Вириваю сторінки Щоб не писати ці рядки ... Та в клятих снах явилась знову Така близька та зараз лише спомин. Ти референс...пропорції естетичних Маренням все виринаєш періодично Отрута , прокляття ... дурман... ...але ж, бл*ха, обрав тебе я сам... Ні, не шкодую й жалітися не смію... І хто ж із нас став тепер спокуси змієм ?) Схопив би я тебе за шию Та в очі подивився б палко... Будь проклята, дівчино, ти мила За те що чорне моє серце полонила
2021-11-28 12:34:52
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Хм... Мені дуже було цікаво, чим же закінчиться вірш... 👍
Відповісти
2021-11-28 17:43:42
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2053
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3432