Я усмішку приклею
Я усмішку приклею на обличчя Не вірю більше світові цьому Відкрию шафу і костюм цинічний На себе знову натягну Цей світ циклічний! Зроню лиш іронічно "Забув про це ? Повірив в диво ?" Ха, сміюся я від болю. Як же мені дивно. Бо почуття мої лиш здичавіли , коли пізнали волю ... ТАК повірив ...я наївно в долю Ох , а прекрасне почуття любові - лише солодка мить ... а потім кулі купідонів Пробивають ідіотами скроні Лиш виняткам щастить Не захлинутися в коханій крові , не охолонути як труп...
2021-11-28 12:39:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Приємно читати твір, що несе в собі шалені емоції👍
Відповісти
2021-11-28 17:40:52
1
Aleksandr Bilogura
@Лео Лея дякую , що поділилися враженнями , мені приємно , що мої рядки змогли передати емоції )
Відповісти
2021-11-28 19:40:01
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2794
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2542