Я усмішку приклею
Я усмішку приклею на обличчя Не вірю більше світові цьому Відкрию шафу і костюм цинічний На себе знову натягну Цей світ циклічний! Зроню лиш іронічно "Забув про це ? Повірив в диво ?" Ха, сміюся я від болю. Як же мені дивно. Бо почуття мої лиш здичавіли , коли пізнали волю ... ТАК повірив ...я наївно в долю Ох , а прекрасне почуття любові - лише солодка мить ... а потім кулі купідонів Пробивають ідіотами скроні Лиш виняткам щастить Не захлинутися в коханій крові , не охолонути як труп...
2021-11-28 12:39:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Приємно читати твір, що несе в собі шалені емоції👍
Відповісти
2021-11-28 17:40:52
1
Aleksandr Bilogura
@Лео Лея дякую , що поділилися враженнями , мені приємно , що мої рядки змогли передати емоції )
Відповісти
2021-11-28 19:40:01
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2399
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2604