Я усмішку приклею
Я усмішку приклею на обличчя Не вірю більше світові цьому Відкрию шафу і костюм цинічний На себе знову натягну Цей світ циклічний! Зроню лиш іронічно "Забув про це ? Повірив в диво ?" Ха, сміюся я від болю. Як же мені дивно. Бо почуття мої лиш здичавіли , коли пізнали волю ... ТАК повірив ...я наївно в долю Ох , а прекрасне почуття любові - лише солодка мить ... а потім кулі купідонів Пробивають ідіотами скроні Лиш виняткам щастить Не захлинутися в коханій крові , не охолонути як труп...
2021-11-28 12:39:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Приємно читати твір, що несе в собі шалені емоції👍
Відповісти
2021-11-28 17:40:52
1
Aleksandr Bilogura
@Лео Лея дякую , що поділилися враженнями , мені приємно , що мої рядки змогли передати емоції )
Відповісти
2021-11-28 19:40:01
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4935
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2131