Я усмішку приклею
Я усмішку приклею на обличчя Не вірю більше світові цьому Відкрию шафу і костюм цинічний На себе знову натягну Цей світ циклічний! Зроню лиш іронічно "Забув про це ? Повірив в диво ?" Ха, сміюся я від болю. Як же мені дивно. Бо почуття мої лиш здичавіли , коли пізнали волю ... ТАК повірив ...я наївно в долю Ох , а прекрасне почуття любові - лише солодка мить ... а потім кулі купідонів Пробивають ідіотами скроні Лиш виняткам щастить Не захлинутися в коханій крові , не охолонути як труп...
2021-11-28 12:39:05
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Приємно читати твір, що несе в собі шалені емоції👍
Відповісти
2021-11-28 17:40:52
1
Aleksandr Bilogura
@Лео Лея дякую , що поділилися враженнями , мені приємно , що мої рядки змогли передати емоції )
Відповісти
2021-11-28 19:40:01
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5299
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2479