Motherhood
Tiny clothes, shoes, diapers, I thought I had this thing called motherhood mapped out I thought my childbirth would be smooth But the roadblocks I encountered are a story for another day Coming home with my tiny bundle of joy I never thought of the lonely sleepless nights Colicky cries, breastfeeding was the worst of all The adverse effect they would have on me Frustrations were many from "well-meaning" folks Their opinions abundant on anything and everything I was doing wrong They made me feel weak, inadequate in every way and the worst mother ever Isolating myself in the safety of my room, exhausted, slowly loosing it The person who was to protect me from this Was the one feeding the hungry ears Their tongues wagged, words became vile Sinking deeper and deeper in this abyss Feeling numb, no pleasure in motherhood Slowly loosing the battle and letting darkness engulf me Getting professional help was the only way out my mum said Medicine prescribed, I said fuck their advice and opinions Cradling my baby, swaying her side to side I chose sanity, I chose life, I chose my baby My pride, the daughter of my youth
2022-10-15 18:14:43
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11156
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12138