В оковах мрій
Вона вірила колись у диво,
Що прочитала у сотнях казок,
І почне своє життя красиво,
Так правильно, і без помилок.
Та реальність не така вже і легка,
Й життєвий корабель блудив у морі,
А коли прибившись бережка,
Знов їй сипали на рани солі.
Як казали, що Титанік не потоне,
Що він могутній в цьому звір,
Як і Дейнерівські дракони,
Ти нічому й нікому не вір.
Бо казка - це лиш вигаданий твір,
Сюжет, що не збудется ніколи,
Красиво розмальований папір,
Рожеві мрії й матіоли.
Розбий ті окови набутих ярликів,
І вдихни життя на повні груди,
Ввімкни умовних лобних двірників,
Життя одне і іншого не буде!
26.11.20
2020-11-26 22:04:53
12
8