" ФОТО НА ЗГАДКУ"
Спалах... Мить... І фото на згадку... Від сьогодні життя починаєш спочатку. Спогади, мрії, цілунки уранці, Замість них залишилось лиш фото на глянці. Як серед натовпу не дивитися їй в очі, Якщо серце без неї битись не хоче? Ви тепер не разом-твій мозок диктує, А тіло горить-воно його не чує! Все бродиш по парку, де квітів алеї, Не хочеш додому-там пусто без неї. Ті останні слова повисили мов хмара, "Прости, прощай, ми більше не пара". Зібравшись на дах старого будинку, Погляд на місто-замовк на хвилинку. Де знайти віру, як далі жити, Де знайти сили її відпустити? Скільки треба-місяць чи пів року, Щоб на все це глянути вже з боку? Волю в кулак і впевнено, сміливо Крок назад :"Я тобі бажаю-будь щаслива". Сходами вниз гітару на плечі, Скоро світанок, в Нью-Йорку же вечір. Життя триває, в нім пригод доволі, А фото на згадку лишилось в альбомі. 27.05.21
2021-05-27 13:44:08
16
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик Ага, далі буде....
Відповісти
2021-05-31 11:56:23
1
RETURN Зігфрід#ВGD
Янгольський віршик . 😍
Відповісти
2021-06-05 15:24:25
1
Яна Войвич
Відповісти
2021-06-05 16:53:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4857
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2572