" ФОТО НА ЗГАДКУ"

Яна Войвич

Спалах... Мить... І фото на згадку... Від сьогодні життя починаєш спочатку. Спогади, мрії, цілунки уранці, Замість них залишилось лиш фото на глянці. Як серед натовпу не дивитися їй в очі, Якщо серце без неї битись не хоче? Ви тепер не разом-твій мозок диктує, А тіло горить-воно його не чує! Все бродиш по парку, де квітів алеї, Не хочеш додому-там пусто без неї. Ті останні слова повисили мов хмара, "Прости, прощай, ми більше не пара". Зібравшись на дах старого будинку, Погляд на місто-замовк на хвилинку. Де знайти віру, як далі жити, Де знайти сили її відпустити? Скільки треба-місяць чи пів року, Щоб на все це глянути вже з боку? Волю в кулак і впевнено, сміливо Крок назад :"Я тобі бажаю-будь щаслива". Сходами вниз гітару на плечі, Скоро світанок, в Нью-Йорку же вечір. Життя триває, в нім пригод доволі, А фото на згадку лишилось в альбомі. 27.05.21

2021-05-27 13:44:08

16

15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (15)

Яна Войвич

@Анатолій Івасик Ага, далі буде....

Відповісти

2021-05-31 11:56:23

1

RETURN Зігфрід#ВGD

Янгольський віршик . 😍

Відповісти

2021-06-05 15:24:25

1

Яна Войвич

@RETURN Зігфрід#ВGD 🥰

Відповісти

2021-06-05 16:53:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

60

3

8340

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4312