" Вона така одна "
Яна Войвич
Вона така одна, Її почуттів глибина, Що собою випромінює сонце. Не згуби її, Захисти її, Будь її охоронцем. В небі хмари, За нею примари, Вкривають її наче ковдрою. Вона так втомилась, І кроки спинились, Стань для неї опорою. Часом примхлива, Дуже чутлива, Емоції ходять немов кругом. Їй би людину, Потрібну судину, Будь для неї другом. Рідна жінка, Твоя намистинка, Шукає щастя сполохане. Здійми крила, Розправ їй вітрила, Ти так у неї закоханий! 13.07.20
2020-07-13 13:26:18
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анатолій Івасик
Ритм
Відповісти
2020-07-13 18:50:15
Подобається
Radianta
Ой, який файний вірш, чудовий 😍 і класно, що є свій своєрідний стиль 👀💫
Відповісти
2020-07-13 21:43:29
1
Яна Войвич
@Radianta Так, моя муза нашептала мені спробувати щось нове)
Відповісти
2020-07-13 21:57:31
1
Інші вірші поета
" Коханому " Секрет "Почуття - ігристе вино" Хто ми?
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Fatima Arif
@FA_Arif
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3767
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2357