" Вона така одна "
Яна Войвич
Вона така одна, Її почуттів глибина, Що собою випромінює сонце. Не згуби її, Захисти її, Будь її охоронцем. В небі хмари, За нею примари, Вкривають її наче ковдрою. Вона так втомилась, І кроки спинились, Стань для неї опорою. Часом примхлива, Дуже чутлива, Емоції ходять немов кругом. Їй би людину, Потрібну судину, Будь для неї другом. Рідна жінка, Твоя намистинка, Шукає щастя сполохане. Здійми крила, Розправ їй вітрила, Ти так у неї закоханий! 13.07.20
2020-07-13 13:26:18
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анатолій Івасик
Ритм
Відповісти
2020-07-13 18:50:15
Подобається
Radianta
Ой, який файний вірш, чудовий 😍 і класно, що є свій своєрідний стиль 👀💫
Відповісти
2020-07-13 21:43:29
1
Яна Войвич
@Radianta Так, моя муза нашептала мені спробувати щось нове)
Відповісти
2020-07-13 21:57:31
1
Інші вірші поета
"Врятуй мене" " Горобина ніч " " Хочу бути коханою " " Відстань "
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3706
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705