" Вона така одна "
Яна Войвич
Вона така одна, Її почуттів глибина, Що собою випромінює сонце. Не згуби її, Захисти її, Будь її охоронцем. В небі хмари, За нею примари, Вкривають її наче ковдрою. Вона так втомилась, І кроки спинились, Стань для неї опорою. Часом примхлива, Дуже чутлива, Емоції ходять немов кругом. Їй би людину, Потрібну судину, Будь для неї другом. Рідна жінка, Твоя намистинка, Шукає щастя сполохане. Здійми крила, Розправ їй вітрила, Ти так у неї закоханий! 13.07.20
2020-07-13 13:26:18
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анатолій Івасик
Ритм
Відповісти
2020-07-13 18:50:15
Подобається
Radianta
Ой, який файний вірш, чудовий 😍 і класно, що є свій своєрідний стиль 👀💫
Відповісти
2020-07-13 21:43:29
1
Яна Войвич
@Radianta Так, моя муза нашептала мені спробувати щось нове)
Відповісти
2020-07-13 21:57:31
1
Інші вірші поета
В оковах мрій " За тебе молюсь " СІРИЙ ДИМ ПОЛІГ НАД МІСТОМ " Що таке щастя? "
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4254
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2503