Місячнелика

Юлія Гаргат

Місячнелика Народжена пітьмою й світлом, Та що дарує Й та що забирає. Місячнелика Одягнена в білі шати, Щоповні сходить наземлю Щоб чиєсь життя забрати. Місячнелика Зі срібним волоссям Посміхається тільки тоді Коли сходить північне сонце. Місячнелика Стривожений погляд карих очей Бачить як вогонь пробрався У людське серце. Місячнелика Не дарує прощення Тому хто занапастив життя Котре було чиїмсь натхненням. Місячнелика Грає зі світлом. Так немов це її спасіння. Обтяжена зорями - світить дужче. Місячнелика Не знає як бути Пітьма от-от занапастить Вкотре загублену душу. Місячнелика Народжена пітьмою й світлом. Тримає оборону міцно. Обладунки зі сталі затримують печалі. Місячнелика Ти тільки живи...

2022-12-04 11:37:44

Інші вірші поета

22 Гори Зірка, що здійснила мрію Книга долі — невимовний фатум дух

Інші поети

Obibi

@obibi

Veronika Gold

@Goldenbum

Полина

@polinassa

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2764

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1992