FAREWELL NVTE
CVLD BLVVDED
I HOPE YOU FIND MY FAREWELL NOTE, AND LEAVE ME ALONE, MY HEART IS WITHERED FROM YOUR ROT, IT DOESN'T 'CCEPT YOUR LOVE, I DON'T WANNA FIND YOU IN A POOL OF BLOOD, WHERE YOUR BODY'LL BE ALL RED AND COLD, I DON'T WANT TO HURT YOU BUT I'M DYING WHEN I'M 'ROUND YOU Know it's not your, not your fault, I want us to be happy that is all, Perhaps you'll think that I've no balls, But it won't matter anymore, I'm writing this to you so that you know, That I didn't disappear because of you, Naturally there was a reason for this and it's because I love you, I love you, I didn't dissapear because of you... It's because I love you... I would glad to devote my life, But it looks like we're two parallel lines, WE'RE NOT COMPATIBLE, I'M SO SORRY TO ADMIT IT, I WOULD LIKE TO BE WITH YOU, BUT THIS IS HOW I'M KILLING YOU... And myself...
2021-05-16 15:13:10
1
0
Інші вірші поета
Sry, i cant show full pic, here's the full: FREETHEME ÝXŬ'ŖÈ ÁŊŇXÝIŅĜ MÈ I DVN'T BELIEVE MY HEART
Інші поети
Ana_Dana
@Ana_Dana
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1103
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11261