HACKSAW

CVLD BLVVDED

HEY, I HAVE A HACKSAW IN MY BAG, TRYNA STAB ME FROM THE BACK, HURTIN' ME, THE FACT THAT I CARRY A HACKSAW WITH ME DOESN'T GIMME THE LABEL OF A WACK, I TRY NOT TO LOOK BACK INTO THE PAST, I LEAVE IT BURNIN', BITCH, I CAN'T SAY MY LIFE IS NOT A WRECK, I HAVE BRICKS AN' I PUT THEM ON THE STACK, Tried to be happy but now everything is black... I'M A PSYCHOPATH WHO DOESN'T FEEL ANYTHIN' WHEN SOMEONE DIES, IT MAKES ME LAUGH, I'M WEIRD, I'm just tryin' not to look sadistic, Ain't get me wrong, I'm fine, I ain't pathetic, So funny look at how surroundin' call me satanic, What prevents me from living normally? STEREOTYPE PREVENTS ME FROM LIVING... BITE YOUR TONGUE, THIS IS THE MOMENT WHEN YOU BETTER SHUT UP, I'M NOT WRONG, I DON’T PUT ROPES 'ROUND MY NECK LIKE PSYCHOPATHS, PEOPLE WITH OPEN MOUTHS, THEY'RE FUCKING RATS, AN' DON'T ASK WHY I'M DAMN SO TOXIC, NEGATIVITY POURS FROM ALL THE CRACKS WITH HATRED, HOW COULD I ABSORB IT? HEY, I HAVE A HACKSAW IN MY BAG, TRYNA STAB ME FROM THE BACK, HURTIN' ME, THE FACT THAT I CARRY A HACKSAW WITH ME DOESN'T GIMME THE LABEL OF A WACK, I TRY NOT TO LOOK BACK INTO THE PAST, I LEAVE IT BURNIN', UNFORTUNATELY, I CAN'T SAY MY LIFE IS NOT A WRECK, SAD... I suspect that I'll be isolated from all forever... So sad...

2020-07-27 05:08:50

1

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1285

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11515