I DVN'T BELIEVE MY HEART
FUCK THE FEELINGS, LOCK THEM UP, THEY'RE KILLING ME AND DRAG ME DOWN, I would rip my heart completely out of my chest, I'VE BEEN FEELING BETTER LATELY WITHOUT LIVING IN MY PAST, I got my love and it is death, I didn't fall in front of some ass, The devil made me blessed, The evil in my veins started to run way faster, Faster, I slit my last bitch's throat she treated me like a duster, Duster, Then I threw her corpse into the river, I AIN'T REGRET THIS ACT, She made my heart silver, I WROTE HER A CHECK, I may be a killer, BUT SHE TURNED MY HEART BLACK, And since then I don't trust my heart, I'VE NO MORE SPACE FOR KNIVES IN MY SCARRED BACK, I've already heard about my status of nutty, Nutty, Those who said so are already drownin' in a pool of blood and it's funny, Funny, I have like-minded people only they are in my mind we're an one man army, Army, We'll swallow you with evil and darkness AND THEN KILL YOU WITH CUNNING CUNNING, YAH... To be honest... To be honest... I do not believe my heart... To be honest... To be honest... I'm tired of bleeding scars...
2021-05-22 08:55:11
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1642
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11386