I'm sorry...

CVLD BLVVDED

I would like to say goodbye to you when you were with me, You left me without sayin' goodbye and it really hurts me still, I wouldn't want to be a rude guy in your posthumous memory, It's true that I feel guilty that I couldn't save you then... Guilt is exactly what I feel, The pills are makin' me exist, All I do 24/7 is drown in tears, Your voice is all I want to hear... My minute dreams are filled with sorrow, When I open my eyes I feel the horror, You left me alone in this black world, You were the only bright ray of light and now I've lost you and I feel remorse... How do I feel? The sense of guilt... Can I handle this burden? And stay unbroken... HOW DO I FEEL?... THE SENSE OF GUILT... CAN I HANDLE THIS BURDEN?... AND STAY UNBROKEN... I'M SO SORRY THAT I COULDN'T SAVE YOU THEN, I REGRET NOT TAKIN' CARE OF YOU THEN, ONLY AFTER I LOST YOU DID I REALIZE YOUR VALUE, IT'S A REAL TRUTH I CANNOT LIVE WITHOUT YOU... I CANNOT LIVE WITHOUT YOU... </3

2021-04-30 05:01:39

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Woww.

Відповісти

2021-05-07 14:30:09

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1731

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1540