NV BLVVD, NV MVVD
Keep part of the bricks in my safe, All my life tricks lead me straight to the grave, I'm passing death because I'm brave, I'm isolated as a man livin' in a cave, I got the blood I craved, FIRST GIVE, AN' THEN RECEIVE... IN THIS WORLD YOU WON'T GET ANYTHIN' IF YOU KEEP EVERYTHIN', I've some brick in a drawer under the lock, Brick is a drug, That's a slang word, Friends are busy girls, And I alone quench my thirst for blood, If there's no blood, then there is no mood, HAH, I have problems and I know their roots, If my mind ain't fine, I do a reboot, Huh, Stunned several guards who guarded the bricks, it was my main loot, Uh, I know all my mistakes, in those moments I SCREWED UP... This time the gin is poured in my cup, Last time there was blood in its place, uh I was drenched in red liquid, an' believe me, it wasn't ketchup, MADE DEMONS MY PETS THAT CHASED ME, My mind hasn't woken up yet, ANGELS ARE STILL FALLEN, THIS IS CRAZY, Ask me why life is oppressive, I am not nervous, actually not aggressive yet, Ain't tryna find my medicines against stress, I threw all the bitches they ate my heart in pieces, From hell to the present, I have walked this distance, I went through the fire, and came out without ashes, I was drivin' a car from the bar last night, but for some reason the police were chasin' me, I only remember how I crashed into somethin', dyin' in fire and pain, I thought I was gonna die, But now I'm home and keep the bricks in my drawers, I've not lost control of fame and power, After the bar, I always feel only one thing, and it is a hangover Bitch, I know the price tag of all those mistakes that I made, I ain't pay attention to nervous people who hate, I catch the buzz, maybe in life this is the only thing I can remember, A nervous breakdown is just my lever that drives me crazy, Do you think I often use it? I'll say, I USE IT CONSTANTLY... NV MVVD, NV BLVVD, HA, HA... Blood, it's just a drug to commit new murders...
2020-06-26 05:12:25
4
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1044
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2538