SHVCK

CVLD BLVVDED

Everythin' in my head, Makes me feel dead, I was destined to be dead BY MY OWN DAMN HANDS, Every day my chances of dying increased... You wanted to rip out my veins with roots, right? Every day I wanted to die, Every virus tried to enter my brain, I twisted my life on a bolt, I still couldn't solve the problem of suicide, I tried to change each step several times, I used rage like a real sensei, I'm lying and can't get up due to hallucinations, All reality is a hoax, I see how the shadows 'round me are constantly lurkin', I SEE A BURNING WAX, HE'LL BURN ME TO THE GROUND, UNABLE TO GET UP... Let me get on my feet, My knives go through my skin, Everywhere I get fame, wherever you spit, I always doubted if I could defeat life, EVERYBODY SAID YOU CANNOT CHEAT, THEY SAID THAT LIFE IS BEAUTIFUL AND YOU CAN PAINT IT IN ANY BRIGHT COLORS, BUT IN REALITY LIFE IS EMPTY, I BEGAN TO SPIT ON SAFETY A LONG TIME AGO, I always did what I wanted, they called me "WEIRDO", The second personality was my main RIVAL, I KILL AND CRUEL 'CUZ I COLLABORATE WITH THE DEVIL, EVERY NIGHT I CAN'T FALL ASLEEP 'CUZ OF EVIL... The knife is still in my skin... If I pull it out, I will die from bleedin'... Huhh...

2020-03-27 04:08:47

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Huh... Bleeding.. .

Відповісти

2020-03-31 06:48:15

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2362

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12399