SP1NEBLØW

CVLD BLVVDED

I'll get you crippled by hitting your spine, You'll try to escape, but I'll chase you with red lines, There is no telephone network here, you will not call 911, PUNCH ON THE BACK PARALYZES YOU RIGHT NOW, NOW, I SHOULD HAVE TAKEN A BREAK FROM VIOLENCE, BUT NOW I CRAVE IT, I FORGOT MERCY, I HAVE NO NEED TO SAVE IT HUH I PUNCH RIGHT THROUGH YOUR SPINE, RIPPING THE RIDGE OUT, I TOUCHED YOUR BONES AND GRAZE THE VEINS, I GOT A SPLASH OF BLOOD RIGHT IN MY FACE, I HAVEN'T DRANK OR EATEN FOR DAYS, YEAH, I'M GONNA EAT YOUR ORGANS AND LEAVE YOUR BODY TO INSECTS, I CUT OPEN YOUR BACK, AND SEND YOUR SOUL STRAIGHT TO HELL I am a surgeon, I'll cut off your kidney with a scalpel, Cut open yo' stomach, I see the right organ, Operation successful, But for you it is stressful, White mittens on my hands, I take them off, they no longer provide benefit, I've to wash the blood off my hands, it doesn't fit here, It's 3 a.m. IT IS TIME FOR DINNER, BLOOD IN A GLASS AND ENTRAILS ON A PLATE

2021-01-05 06:24:56

2

0

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

16530

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11976