Двоє в одному

ZhaMar

Одне горе на двох Вже згинаються плечі Та пробачить нам бог. Є важливіші речі... І музика сумна, І ти на плечі... І хитнулася струна Твої очі дивляться в ночі... Як жили, вже жити не будем Розлучимось, пройде життя. Один одного забудем, Позабудем те серцебиття. А навіщо? Як без нього жити не можем? А чому розійшлись дороги? Думали, за час позабудем Та Наші лікарі ліків не винайшли... Одна проблема на двох І одне питання... Ми звичайно з різних епох. В чому суть нашого існування? Одна проблема на двох. Два дурня зустрілись! Розійшлись, помирились вдвох, Один до одного тулились. Два дурня, Закоханих в життя. Зупинилась пісня, Закінчилось прокляття... Лиш прикро що роки пройшли, Зосталося кохання. Та в душу кожного ввійшли Скрізь найжорстокіше мовчання...

2018-12-16 18:23:17

Інші вірші поета

Наши руки писали стихи Просто мені так хочеться бути там де і ти Этими руками Ревность

Інші поети

Де Лайт

@fosfadok

Твой человечек

@lania

Dr. B

@Dr_B

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2293

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2662