Двоє в одному

ZhaMar

Одне горе на двох Вже згинаються плечі Та пробачить нам бог. Є важливіші речі... І музика сумна, І ти на плечі... І хитнулася струна Твої очі дивляться в ночі... Як жили, вже жити не будем Розлучимось, пройде життя. Один одного забудем, Позабудем те серцебиття. А навіщо? Як без нього жити не можем? А чому розійшлись дороги? Думали, за час позабудем Та Наші лікарі ліків не винайшли... Одна проблема на двох І одне питання... Ми звичайно з різних епох. В чому суть нашого існування? Одна проблема на двох. Два дурня зустрілись! Розійшлись, помирились вдвох, Один до одного тулились. Два дурня, Закоханих в життя. Зупинилась пісня, Закінчилось прокляття... Лиш прикро що роки пройшли, Зосталося кохання. Та в душу кожного ввійшли Скрізь найжорстокіше мовчання...

2018-12-16 18:23:17

Інші вірші поета

Куточки душі Просто мені так хочеться бути там де і ти Наши руки писали стихи Страх

Інші поети

C A Quinn

@Hey_its_CC

Євген Ткач

@david_tkach

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1532

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1798