Момент
У момент коли втрачаєш розум Забуваєш саме головне. Є в житті і радість , і тривоги Все є, лиш нема тебе. У момент коли втрачаєш спокій Серце каже : не спіши. Воно має ще надію, Яка тліє у душі. У момент коли встромляють ніж у спину Й вити хочеться від болю і жалю. Рідна мати обіймає, як дитину Ой, як сильно я тоді її люблю! У момент коли,здається, втратив серце, люди тобі кажуть : "Буде ще". Скільки б щастя не бажали Все є лиш нема тебе.
10.01.2018
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Victoria Zhyliak
Дякую😌😌😌
Відповісти
10.01.2018, 21:28
Подобається
1nv1s1bLe
Проникновенно, хоть и не идеально с точки зрения стихотворного размера (сбоит местами) Но содержание подкупает...а это главное.
Відповісти
11.01.2018, 07:11
1
Victoria Zhyliak
@1nv1s1bLe только учусь, иногда просто по другому не знаю как перефразировать и получаются сбои😊 но спасибо большое за отзыв, мне очень приятно, есть желание продолжать.
Відповісти
11.01.2018, 11:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8654
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4781