Момент
Victoria Zhyliak
У момент коли втрачаєш розум Забуваєш саме головне. Є в житті і радість , і тривоги Все є, лиш нема тебе. У момент коли втрачаєш спокій Серце каже : не спіши. Воно має ще надію, Яка тліє у душі. У момент коли встромляють ніж у спину Й вити хочеться від болю і жалю. Рідна мати обіймає, як дитину Ой, як сильно я тоді її люблю! У момент коли,здається, втратив серце, люди тобі кажуть : "Буде ще". Скільки б щастя не бажали Все є лиш нема тебе.
2018-01-10 21:19:00
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Victoria Zhyliak
Дякую😌😌😌
Відповісти
2018-01-10 21:28:40
Подобається
1nv1s1bLe
Проникновенно, хоть и не идеально с точки зрения стихотворного размера (сбоит местами) Но содержание подкупает...а это главное.
Відповісти
2018-01-11 07:11:14
1
Victoria Zhyliak
@1nv1s1bLe только учусь, иногда просто по другому не знаю как перефразировать и получаются сбои😊 но спасибо большое за отзыв, мне очень приятно, есть желание продолжать.
Відповісти
2018-01-11 11:11:15
Подобається
Інші вірші поета
Лучик Исход Сон Лялькар
Інші поети
Merian Varner
@merian_varner
Shantilly
@Shantilly
AnnaKris
@AnnaKris
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1648
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1515