Синя глибина
Victoria Zhyliak
Ти шепотів слова, які хотіла чути, Твій голос манив, наче синя глибина. В твоїх очах я бачила майбутнє, А ти й не мріяв про щасливе майбуття. Хіба не бачив ти жіночога тепла? Хіба в твоїх думках була лиш темнота? Хіба твої слова, які як мед на серце, Були лиш для підтвердження всього твого життя? Не розумітиму тебе ніколи, Твоє життя, твій норов, шлях твій. Для мене ти залишився життям, якого доля не дозволила прожити.
2018-12-30 16:55:47
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ksenia
Гарний верлібр💛
Відповісти
2020-01-16 22:15:03
1
Victoria Zhyliak
@Ksenia дякую 🥰
Відповісти
2020-01-17 10:10:18
Подобається
Інші вірші поета
Сон Лялькар Лучик Момент
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3501
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2561