Синя глибина
Victoria Zhyliak
Ти шепотів слова, які хотіла чути, Твій голос манив, наче синя глибина. В твоїх очах я бачила майбутнє, А ти й не мріяв про щасливе майбуття. Хіба не бачив ти жіночога тепла? Хіба в твоїх думках була лиш темнота? Хіба твої слова, які як мед на серце, Були лиш для підтвердження всього твого життя? Не розумітиму тебе ніколи, Твоє життя, твій норов, шлях твій. Для мене ти залишився життям, якого доля не дозволила прожити.
2018-12-30 16:55:47
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ksenia
Гарний верлібр💛
Відповісти
2020-01-16 22:15:03
1
Victoria Zhyliak
@Ksenia дякую 🥰
Відповісти
2020-01-17 10:10:18
Подобається
Інші вірші поета
Лучик Та хто в цьому винен? Момент Исход
Інші поети
Joyful Willow
@Joyful_willow
Yamini Labh
@ibelieveinmagic
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8554
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2702