Лялькар

Victoria Zhyliak

Ти керував її долею, та часом мінливим, Неначе лялькар у своєму театрі. Ти окриляв її, та обрізував крила, Здираючи маски звичного життя. Ти був її всім, до кожного дотику губ, До кожного теплого слова, До кожного ніжного погляду. Ти був найкращим зі всіх. Вона ж як наївне дівчисько Велась на солодку брехню. Повірила кожному слову, А потім пішла у пітьму. Ти оголив її душу, не залишивши ліків. Твої слова навік бринітимуть в її душі. Вона уже не буде тією ким була, Бо ти залишив все позаду Забравши часточку її життя.

2018-09-17 19:41:04

7

0

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3776

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2649