Лялькар
Victoria Zhyliak
Ти керував її долею, та часом мінливим, Неначе лялькар у своєму театрі. Ти окриляв її, та обрізував крила, Здираючи маски звичного життя. Ти був її всім, до кожного дотику губ, До кожного теплого слова, До кожного ніжного погляду. Ти був найкращим зі всіх. Вона ж як наївне дівчисько Велась на солодку брехню. Повірила кожному слову, А потім пішла у пітьму. Ти оголив її душу, не залишивши ліків. Твої слова навік бринітимуть в її душі. Вона уже не буде тією ким була, Бо ти залишив все позаду Забравши часточку її життя.
2018-09-17 19:41:04
7
0
Інші вірші поета
Исход Та хто в цьому винен? Лучик Синя глибина
Інші поети
lys
@plusbleuquetesyeux
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2574
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15852