Тьмяна фігура
Вітер десь шука притулку, Виє, злії хвилі підійма; Ніч спускається в провулки; Сердита завірюха все співа. А десь в тумані сам-самотньо Йде битим шляхом у снігу Мандрівник в одній сорочці Із сонними очима без вогню. Куди прямує і звідкіля тікає? Чому зимою в холоди Додому він не повертає? А йде, не знаючи куди? Чи може в серці його туга? А може пламенний вогонь, Від якого шляхом в'ється смуга? А я дивлюсь на його осторонь. Доки його я гадала долі, Дивлячись у вікна біля свічі, Фігура тьмяно танула у полі, Куди іти не знаючи...
2019-10-07 16:37:03
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Локі Зоряна
ой, так, в нас тут холоднувато)
Відповісти
2019-10-07 17:36:58
Подобається
Локі Зоряна
вам дякую☺
Відповісти
2019-10-07 18:21:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9370
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180