Сонце
Літає листя. Це осінь. Хмари по небу пливуть, Давно земля дощу вже просить, А вони все не йдуть. Зате в душі вирує вітер І його вам не зупинити. Він розсипався мов бісер, Але можна ж його зрозуміти? Сонце стелиться над полем, Цілує колос заревом. Хвилюється золотаве море, Доки не вкриється білявим маревом Всередині все також догоріло, Лише усвідомлення прийшло, Що сонце жевріло-жевріло, Але, шкода, більше не зійшло.
2018-11-06 17:56:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2502
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669