Сонце
Літає листя. Це осінь. Хмари по небу пливуть, Давно земля дощу вже просить, А вони все не йдуть. Зате в душі вирує вітер І його вам не зупинити. Він розсипався мов бісер, Але можна ж його зрозуміти? Сонце стелиться над полем, Цілує колос заревом. Хвилюється золотаве море, Доки не вкриється білявим маревом Всередині все також догоріло, Лише усвідомлення прийшло, Що сонце жевріло-жевріло, Але, шкода, більше не зійшло.
2018-11-06 17:56:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1453
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1423