Любові Всевишній

Локі Зоряна

Бачили, як бродять небом зорі? Чули, як мерехтять їх голоси суворі? - Що ви собі вигадали, дорогенькі люде, Що ваші серця ніщо ніколи не розбуде? Бачили, як підіймаються вгору зелені віти? А як лепечуть до сонця їх маленькі квіти? - Як матір, любо й пестливо ти нас зігрівай, Щоб люди відчули той небачений рай. Бачили, як Вітер хвилі підійма? Чули, як він зимою завива? - Люди, не все, що бачите очима Постає за вашими плечима! Коли прислухаєшся, защебечуть віти: - Вона вас голубить, як матір свої діти. Співає, обіймає, бере вас на руки, А ви зікаєтесь , що то Вона вас загубить! Коли вдихатимеш свіже, морозне повітря: - Вона вас веде,- завиє грізно Вітер, - Як янгол, що ховається у вас за плечима! А ви все тікаєте, не помічаєте. Ну, що за дитина! Коли вдивишся в небо, зорі промовлють стиха: - Вона вас проводить крізь сльози і лихо, Росте не з вами, а в вас, всередині зліва! А ви зрікаєтесь себе, коли на серці йде злива! Все життя ви тікаєте, стаєте на коліна! Та звідки тоді, виростають ваші крила? Коли ваші думи впадуть в забуття жаданих мрій, Ви всі все одно, схиляєтесь Їй! ⬆

2020-06-03 20:47:01

4

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1500

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1514