Янгол
Локі Зоряна
За вікном вила хуртовина, Я за столом і ангел мій. І тихо слухати, як гуде невпинно, Сидячи одній в темряві нічний. А на столі свіча стояла, Тихо в світлі тьмяного вогню. Розповідав що буде, є і було Ніч на дворі, та я не сплю. Від душі моєї відганяє тіні. І рятує від страшно тиші. Борючись з моєю лінню. А свіча стає все нище-нище. За вікном все хуртовина вила, Слухала де правду говорила чи де брехала, Розповідав мені, що буде, є і було, А на столі свіча своїм життям палала.
2018-11-01 20:09:57
7
0
Інші вірші поета
Як... Alive Молюся я за Україну... Хто ти?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075