Янгол
Локі Зоряна
За вікном вила хуртовина, Я за столом і ангел мій. І тихо слухати, як гуде невпинно, Сидячи одній в темряві нічний. А на столі свіча стояла, Тихо в світлі тьмяного вогню. Розповідав що буде, є і було Ніч на дворі, та я не сплю. Від душі моєї відганяє тіні. І рятує від страшно тиші. Борючись з моєю лінню. А свіча стає все нище-нище. За вікном все хуртовина вила, Слухала де правду говорила чи де брехала, Розповідав мені, що буде, є і було, А на столі свіча своїм життям палала.
2018-11-01 20:09:57
7
0
Інші вірші поета
Як... В полумраке Alive Балада про Сонце і Місяць
Інші поети
montelude
@montelude
Jasmine
@JasmineSalvatore
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4812
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10257