Сонечко...
Анастасія
А ти і є моє спасіння від невдач, З тобою завжди затишно, спокійно. Буваю неуважною—пробач, Але, коли ти поряд— можна й в пекло. Ми стільки витримали разом всіх невдач, Та вже багато пережили болю. Ріднесенька моя, пробач, за стільки сліз на твою долю!!! Люблю тебе, малеча ти моя, І дуже хочу щастя я для тебе, Знай, сонечко миленьке ти моє, В житті, не зраджуватиму тебе, ніколи!!! P.S Присвячую цей вірш, своїй найкращій подрузі!!! Золотко, дякую, що ти у мене є!!!
2019-12-13 11:52:12
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія
@Серафім і я тебе!
Відповісти
2019-12-13 15:23:01
Подобається
Анастасія
дякую!!!
Відповісти
2019-12-13 16:05:31
Подобається
Анастасія
спасибо
Відповісти
2019-12-13 19:36:46
Подобається
Інші вірші поета
Подруга моя найкраща Ти так прекрасна, наче та весна... Душа Час
Інші поети
Masha Debil
@Debilmasha
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16718
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13230