Сонечко...
Анастасія
А ти і є моє спасіння від невдач, З тобою завжди затишно, спокійно. Буваю неуважною—пробач, Але, коли ти поряд— можна й в пекло. Ми стільки витримали разом всіх невдач, Та вже багато пережили болю. Ріднесенька моя, пробач, за стільки сліз на твою долю!!! Люблю тебе, малеча ти моя, І дуже хочу щастя я для тебе, Знай, сонечко миленьке ти моє, В житті, не зраджуватиму тебе, ніколи!!! P.S Присвячую цей вірш, своїй найкращій подрузі!!! Золотко, дякую, що ти у мене є!!!
2019-12-13 11:52:12
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія
@Серафім і я тебе!
Відповісти
2019-12-13 15:23:01
Подобається
Анастасія
дякую!!!
Відповісти
2019-12-13 16:05:31
Подобається
Анастасія
спасибо
Відповісти
2019-12-13 19:36:46
Подобається
Інші вірші поета
Мовчання Дотик Не та... Ти так прекрасна, наче та весна...
Інші поети
Mira
@mira_sama
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2389
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2165