Душа
Анастасія
Пронизана мечами та ножами, Все стогне та кричить моя душа. Від болю вже поплакати їй сила, Та терпить і тримається вона. Були у неї крила, Вже нема... Зламали їй ті крила, близькі люди, І терпить, І тримається вона. Бо сил кричати, в неї вже немає.
2019-06-23 06:42:25
8
0
Інші вірші поета
Я вже не можу... Мовчання Час Ти так прекрасна, наче та весна...
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4791
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8353