Душа
Анастасія
Пронизана мечами та ножами, Все стогне та кричить моя душа. Від болю вже поплакати їй сила, Та терпить і тримається вона. Були у неї крила, Вже нема... Зламали їй ті крила, близькі люди, І терпить, І тримається вона. Бо сил кричати, в неї вже немає.
2019-06-23 06:42:25
8
0
Інші вірші поета
Ти так прекрасна, наче та весна... Не та... Сонечко... Душевний сніг
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8981
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3214