Не та...
Анастасія
(18+)
Я вже не та, що три роки тому. Змінилась так, що аж сама дивуюсь. Причина вся— у пережитому житті. І результату вже— я не здивуюсь. А що? Я не така, як всі? Не можу бути я жорстокою? Чому повинна, я все горе берегти? Чому не можу, просто відпустити? Чому не можу, просто сумувати, ридати, аж до тошноти? Навіщо маю, я сміятись? Та ще й так щиро, наче від душі? Не зможу вже, я все тримати. Весь біль, проблеми, наче"золоті". Не бачу ж я ,у цьому щастя. Та й радості також, не віднайти. Я заридаю, сильно я заплачу. В істериці, поб'юсь я, до крові. І всі проблеми вже нарешті відпущу я, Та більше їх, ніколи не знайду.
2019-07-28 19:51:13
5
0
Інші вірші поета
Я вже не можу... Душевний сніг Дотик Подруга моя найкраща
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8147
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15773