Не та...

Анастасія

(18+)
Я вже не та, що три роки тому. Змінилась так, що аж сама дивуюсь. Причина вся— у пережитому житті. І результату вже— я не здивуюсь. А що? Я не така, як всі? Не можу бути я жорстокою? Чому повинна, я все горе берегти? Чому не можу, просто відпустити? Чому не можу, просто сумувати, ридати, аж до тошноти? Навіщо маю, я сміятись? Та ще й так щиро, наче від душі? Не зможу вже, я все тримати. Весь біль, проблеми, наче"золоті". Не бачу ж я ,у цьому щастя. Та й радості також, не віднайти. Я заридаю, сильно я заплачу. В істериці, поб'юсь я, до крові. І всі проблеми вже нарешті відпущу я, Та більше їх, ніколи не знайду.

2019-07-28 19:51:13

Інші вірші поета

Біда... Душевний сніг Дотик Ти так прекрасна, наче та весна...

Інші поети

Molaa Nori

@Molaa

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Mary

@Marin_98

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5874

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2754