Не та...
(18+)
Я вже не та, що три роки тому. Змінилась так, що аж сама дивуюсь. Причина вся— у пережитому житті. І результату вже— я не здивуюсь. А що? Я не така, як всі? Не можу бути я жорстокою? Чому повинна, я все горе берегти? Чому не можу, просто відпустити? Чому не можу, просто сумувати, ридати, аж до тошноти? Навіщо маю, я сміятись? Та ще й так щиро, наче від душі? Не зможу вже, я все тримати. Весь біль, проблеми, наче"золоті". Не бачу ж я ,у цьому щастя. Та й радості також, не віднайти. Я заридаю, сильно я заплачу. В істериці, поб'юсь я, до крові. І всі проблеми вже нарешті відпущу я, Та більше їх, ніколи не знайду.
Я вже не та, що три роки тому. Змінилась так, що аж сама дивуюсь. Причина вся— у пережитому житті. І результату вже— я не здивуюсь. А що? Я не така, як всі? Не можу бути я жорстокою? Чому повинна, я все горе берегти? Чому не можу, просто відпустити? Чому не можу, просто сумувати, ридати, аж до тошноти? Навіщо маю, я сміятись? Та ще й так щиро, наче від душі? Не зможу вже, я все тримати. Весь біль, проблеми, наче"золоті". Не бачу ж я ,у цьому щастя. Та й радості також, не віднайти. Я заридаю, сильно я заплачу. В істериці, поб'юсь я, до крові. І всі проблеми вже нарешті відпущу я, Та більше їх, ніколи не знайду.
2019-07-28 19:51:13
5
0