Не та...
Анастасія
(18+)
Я вже не та, що три роки тому. Змінилась так, що аж сама дивуюсь. Причина вся— у пережитому житті. І результату вже— я не здивуюсь. А що? Я не така, як всі? Не можу бути я жорстокою? Чому повинна, я все горе берегти? Чому не можу, просто відпустити? Чому не можу, просто сумувати, ридати, аж до тошноти? Навіщо маю, я сміятись? Та ще й так щиро, наче від душі? Не зможу вже, я все тримати. Весь біль, проблеми, наче"золоті". Не бачу ж я ,у цьому щастя. Та й радості також, не віднайти. Я заридаю, сильно я заплачу. В істериці, поб'юсь я, до крові. І всі проблеми вже нарешті відпущу я, Та більше їх, ніколи не знайду.
2019-07-28 19:51:13
5
0
Інші вірші поета
Мовчання Душа Подруга моя найкраща Час
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
OhNamSoo
@OhNamSoo
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4232
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972