Біда...
Анастасія
Коли мене біда спіткала сильна, Я на весь світ про неї не кричала, А подумки переживала та мовчала, Хоч обливав мене крижаний піт. Так боляче було—не передати, Та все терпіла і трималась, як могла. Хоча були такі моменти страшні, неначе душу виривали із грудей. Сили ридати, вже тоді не мала, Кричати, також не давав комок, Лиш дихати могла, Та цього мало. Потрібно було жити, як нова.
2019-07-11 11:47:50
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія
Спасибо. Приятно...
Відповісти
2019-07-11 11:54:25
Подобається
Анастасія
мг
Відповісти
2019-07-11 11:55:41
Подобається
Анастасія
что хоть кому-то, литературно вкусно
Відповісти
2019-07-11 11:57:03
Подобається
Інші вірші поета
Мовчання Я вже не можу... Душевний сніг Я буду такою, якою я є...
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12943
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2165