Біда...
Коли мене біда спіткала сильна, Я на весь світ про неї не кричала, А подумки переживала та мовчала, Хоч обливав мене крижаний піт. Так боляче було—не передати, Та все терпіла і трималась, як могла. Хоча були такі моменти страшні, неначе душу виривали із грудей. Сили ридати, вже тоді не мала, Кричати, також не давав комок, Лиш дихати могла, Та цього мало. Потрібно було жити, як нова.
2019-07-11 11:47:50
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія
Спасибо. Приятно...
Відповісти
2019-07-11 11:54:25
Подобається
Анастасія
мг
Відповісти
2019-07-11 11:55:41
Подобається
Анастасія
что хоть кому-то, литературно вкусно
Відповісти
2019-07-11 11:57:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8600
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12237