Душевний сніг
Анастасія
Надворі літо, а в душі метуть сніги. Не гріє зовсім сонячна погода. Печаль і сльози біля мене навкруги. Я одинока, а для когось це— свобода. Не гріють зовсім душу ті слова, які колись я не могла забути. Розмови з подругою всі змінилися на раз. І вже говоримо ми про печаль та тугу.
2019-07-28 08:18:18
6
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Серафім
@Анастасія Солнышко. И я тебя… Я же всегда рядом. Помни…
Відповісти
2019-07-28 17:17:10
Подобається
Анастасія
@Серафім Помню и не забуду!!! Ты тоже помни, я всегда готова прийти на помощь и просто поговорить, обнять...
Відповісти
2019-07-28 17:43:55
1
Серафім
@Анастасія Я знаю.
Відповісти
2019-07-28 17:46:05
Подобається
Інші вірші поета
Ти так прекрасна, наче та весна... Біда... Я буду такою, якою я є... Час
Інші поети
Krishna
@Krishna
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1715
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8997